Королівство Марокко отримало незалежність

2 березня 1956 року Королівство Марокко стало незалежним султанатом. За економічним потенціалом, Марокко є однією з провідних країн Африканського континенту. Тому кафедра економіки ДонНУЕТ має бажання розповісти про економічний потенціал Королівства Марокко.

Економіка Марокко вважається відносно ліберальною, керованою законом попиту та пропозиції. Починаючи з 1993 року, у Марокко проводилася політика приватизації певних галузей економіки, які раніше перебували в руках уряду. Королівство стало головним гравцем в економічних справах Африки і є п'ятою за величиною африканською економікою за рівнем ВВП. Всесвітній економічний форум у своєму Звіті про конкурентоспроможність Африки на 2014-2015 роки розмістив Марокко як першу найбільш конкурентоспроможну економіку в Північній Африці.

Населення Марокко згідно даних Міжнародного валютного фонду станом на 2019 рік становить 35 млн. осіб.

На сектор послуг припадає трохи більше половини ВВП, а промисловий сектор представлений видобувною, будівельною та виробничою галузями. Найбільш високими темпами зростають сектори туризму, телекомунікацій та текстильної промисловості. Агропромисловий комплекс забезпечує надходження близько 14% ВВП. При цьому у сектор сільського господарства залучено 40–45% марокканського населення. Основною перешкодою розвитку агропромислового комплексу Марокко є напівпосушливий клімат, який є фактором прямого впливу на кількість опадів та родючість сільськогосподарських угідь.

Економічна система країни не зважаючи на суспільно-політичний устрій характеризується значною відкритістю до зовнішнього світу. У арабському світі Марокко має другий за величиною рівень ненафтового ВВП, поступаючись лише Єгипту.

За період 2008-2016 рр., у порівнянні з іншими країнами, що розвиваються, середній рівень відкритості і прозорості економіки Марокко становить 62%. За аналогічний період, цей показник значно вище, ніж у Південної Африки (57%), Туреччини (42%) і Бразилії (19%). Однак він залишається нижчим, ніж у Малайзії (135%), Тунісу (87%) і Польщі (76%).

Аналіз динаміки розвитку марокканського експорту свідчить про більшу диверсифікацію марокканських експортних напрямів. Обсяги експортних потоків у ЄС знизились з 75,5% загального експорту Марокко в 2000 році до 64,8% у 2016 році. 21,1% і 23,3% марокканського експорту в 2016 році припадало  на основних торгівельних партнерів - Францію та Іспанію відповідно. З точки зору галузевих структур марокканського експорту, за останні роки спостерігається помітна зміна.

Таким чином, кількість експортованої продукції збільшилася в середньому на 1,5%. Крім того, середня вартість одного експортованого продукту зросла більш ніж удвічі - з 30 мільйонів дирхам у 2000 році до більш ніж 68 мільйонів у 2016 році.

З іншого боку, спостерігається зростання обсягів марокканського імпорту з 165 мільярдів дирхам в середньому за період 2000-2007 років до 354 мільярдів у 2008 - 2016 роках, що є дуже значним для національного споживання. Дійсно, рівень проникнення імпорту, який вимірює частку загального імпорту на внутрішньому ринку, збільшився з 35% за період 2000-2007 рр. до 40% в період між 2008 і 2016 роками.

Співпраця з Марокко є досить важливою для України. Так у 2018 році Королівство Марокко стало четвертим серед країн Африки імпортером українських товарів. Також Королівство Марокко за підсумками 2018 року є четвертим експортером в Україну.

У 2018 р. обіг товарів і послуг між країнами зріс на 56,2%. Зріс експорт:

- зернових – у 2,3 рази (до 263,4 млн. дол.);

- феросплавів і прокату – на 89,1% (13 млн. дол.);

- меблів – у 3,2 рази (2,5 млн. дол.);

- паперу й картону – на 65,4% (2 млн. дол.).

Дещо скоротився експорт вершкового масла (-1,7%, 28,9 млн. дол.), аміаку (-6,6%, 2,7 млн. дол.), олії (до 3,4 млн. дол.). Більш детально щодо економічного співробітництва України і Королівства Марокко можна ознайомитись за посиланням https://morocco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ma/trade

2 березня 1956 року Королівство Марокко стало незалежним султанатом. За економічним потенціалом, Марокко є однією з провідних країн Африканського континенту. Тому кафедра економіки ДонНУЕТ має бажання розповісти про економічний потенціал Королівства Марокко.

Економіка Марокко вважається відносно ліберальною, керованою законом попиту та пропозиції. Починаючи з 1993 року, у Марокко проводилася політика приватизації певних галузей економіки, які раніше перебували в руках уряду. Королівство стало головним гравцем в економічних справах Африки і є п'ятою за величиною африканською економікою за рівнем ВВП. Всесвітній економічний форум у своєму Звіті про конкурентоспроможність Африки на 2014-2015 роки розмістив Марокко як першу найбільш конкурентоспроможну економіку в Північній Африці.

Населення Марокко згідно даних Міжнародного валютного фонду станом на 2019 рік становить 35 млн. осіб.

На сектор послуг припадає трохи більше половини ВВП, а промисловий сектор представлений видобувною, будівельною та виробничою галузями. Найбільш високими темпами зростають сектори туризму, телекомунікацій та текстильної промисловості. Агропромисловий комплекс забезпечує надходження близько 14% ВВП. При цьому у сектор сільського господарства залучено 40–45% марокканського населення. Основною перешкодою розвитку агропромислового комплексу Марокко є напівпосушливий клімат, який є фактором прямого впливу на кількість опадів та родючість сільськогосподарських угідь.

Економічна система країни не зважаючи на суспільно-політичний устрій характеризується значною відкритістю до зовнішнього світу. У арабському світі Марокко має другий за величиною рівень ненафтового ВВП, поступаючись лише Єгипту.

За період 2008-2016 рр., у порівнянні з іншими країнами, що розвиваються, середній рівень відкритості і прозорості економіки Марокко становить 62%. За аналогічний період, цей показник значно вище, ніж у Південної Африки (57%), Туреччини (42%) і Бразилії (19%). Однак він залишається нижчим, ніж у Малайзії (135%), Тунісу (87%) і Польщі (76%).

Аналіз динаміки розвитку марокканського експорту свідчить про більшу диверсифікацію марокканських експортних напрямів. Обсяги експортних потоків у ЄС знизились з 75,5% загального експорту Марокко в 2000 році до 64,8% у 2016 році. 21,1% і 23,3% марокканського експорту в 2016 році припадало  на основних торгівельних партнерів - Францію та Іспанію відповідно. З точки зору галузевих структур марокканського експорту, за останні роки спостерігається помітна зміна.

Таким чином, кількість експортованої продукції збільшилася в середньому на 1,5%. Крім того, середня вартість одного експортованого продукту зросла більш ніж удвічі - з 30 мільйонів дирхам у 2000 році до більш ніж 68 мільйонів у 2016 році.

З іншого боку, спостерігається зростання обсягів марокканського імпорту з 165 мільярдів дирхам в середньому за період 2000-2007 років до 354 мільярдів у 2008 - 2016 роках, що є дуже значним для національного споживання. Дійсно, рівень проникнення імпорту, який вимірює частку загального імпорту на внутрішньому ринку, збільшився з 35% за період 2000-2007 рр. до 40% в період між 2008 і 2016 роками.

Співпраця з Марокко є досить важливою для України. Так у 2018 році Королівство Марокко стало четвертим серед країн Африки імпортером українських товарів. Також Королівство Марокко за підсумками 2018 року є четвертим експортером в Україну.

У 2018 р. обіг товарів і послуг між країнами зріс на 56,2%. Зріс експорт:

- зернових – у 2,3 рази (до 263,4 млн. дол.);

- феросплавів і прокату – на 89,1% (13 млн. дол.);

- меблів – у 3,2 рази (2,5 млн. дол.);

- паперу й картону – на 65,4% (2 млн. дол.).

Дещо скоротився експорт вершкового масла (-1,7%, 28,9 млн. дол.), аміаку (-6,6%, 2,7 млн. дол.), олії (до 3,4 млн. дол.). Більш детально щодо економічного співробітництва України і Королівства Марокко можна ознайомитись за посиланням https://morocco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ma/trade

2 березня 1956 року Королівство Марокко стало незалежним султанатом. За економічним потенціалом, Марокко є однією з провідних країн Африканського континенту. Тому кафедра економіки ДонНУЕТ має бажання розповісти про економічний потенціал Королівства Марокко.

Економіка Марокко вважається відносно ліберальною, керованою законом попиту та пропозиції. Починаючи з 1993 року, у Марокко проводилася політика приватизації певних галузей економіки, які раніше перебували в руках уряду. Королівство стало головним гравцем в економічних справах Африки і є п'ятою за величиною африканською економікою за рівнем ВВП. Всесвітній економічний форум у своєму Звіті про конкурентоспроможність Африки на 2014-2015 роки розмістив Марокко як першу найбільш конкурентоспроможну економіку в Північній Африці.

Населення Марокко згідно даних Міжнародного валютного фонду станом на 2019 рік становить 35 млн. осіб.

На сектор послуг припадає трохи більше половини ВВП, а промисловий сектор представлений видобувною, будівельною та виробничою галузями. Найбільш високими темпами зростають сектори туризму, телекомунікацій та текстильної промисловості. Агропромисловий комплекс забезпечує надходження близько 14% ВВП. При цьому у сектор сільського господарства залучено 40–45% марокканського населення. Основною перешкодою розвитку агропромислового комплексу Марокко є напівпосушливий клімат, який є фактором прямого впливу на кількість опадів та родючість сільськогосподарських угідь.

Економічна система країни не зважаючи на суспільно-політичний устрій характеризується значною відкритістю до зовнішнього світу. У арабському світі Марокко має другий за величиною рівень ненафтового ВВП, поступаючись лише Єгипту.

За період 2008-2016 рр., у порівнянні з іншими країнами, що розвиваються, середній рівень відкритості і прозорості економіки Марокко становить 62%. За аналогічний період, цей показник значно вище, ніж у Південної Африки (57%), Туреччини (42%) і Бразилії (19%). Однак він залишається нижчим, ніж у Малайзії (135%), Тунісу (87%) і Польщі (76%).

Аналіз динаміки розвитку марокканського експорту свідчить про більшу диверсифікацію марокканських експортних напрямів. Обсяги експортних потоків у ЄС знизились з 75,5% загального експорту Марокко в 2000 році до 64,8% у 2016 році. 21,1% і 23,3% марокканського експорту в 2016 році припадало  на основних торгівельних партнерів - Францію та Іспанію відповідно. З точки зору галузевих структур марокканського експорту, за останні роки спостерігається помітна зміна.

Таким чином, кількість експортованої продукції збільшилася в середньому на 1,5%. Крім того, середня вартість одного експортованого продукту зросла більш ніж удвічі - з 30 мільйонів дирхам у 2000 році до більш ніж 68 мільйонів у 2016 році.

З іншого боку, спостерігається зростання обсягів марокканського імпорту з 165 мільярдів дирхам в середньому за період 2000-2007 років до 354 мільярдів у 2008 - 2016 роках, що є дуже значним для національного споживання. Дійсно, рівень проникнення імпорту, який вимірює частку загального імпорту на внутрішньому ринку, збільшився з 35% за період 2000-2007 рр. до 40% в період між 2008 і 2016 роками.

Співпраця з Марокко є досить важливою для України. Так у 2018 році Королівство Марокко стало четвертим серед країн Африки імпортером українських товарів. Також Королівство Марокко за підсумками 2018 року є четвертим експортером в Україну.

У 2018 р. обіг товарів і послуг між країнами зріс на 56,2%. Зріс експорт:

- зернових – у 2,3 рази (до 263,4 млн. дол.);

- феросплавів і прокату – на 89,1% (13 млн. дол.);

- меблів – у 3,2 рази (2,5 млн. дол.);

- паперу й картону – на 65,4% (2 млн. дол.).

Дещо скоротився експорт вершкового масла (-1,7%, 28,9 млн. дол.), аміаку (-6,6%, 2,7 млн. дол.), олії (до 3,4 млн. дол.). Більш детально щодо економічного співробітництва України і Королівства Марокко можна ознайомитись за посиланням https://morocco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ma/trade

2 березня 1956 року Королівство Марокко стало незалежним султанатом. За економічним потенціалом, Марокко є однією з провідних країн Африканського континенту. Тому кафедра економіки ДонНУЕТ має бажання розповісти про економічний потенціал Королівства Марокко.

Економіка Марокко вважається відносно ліберальною, керованою законом попиту та пропозиції. Починаючи з 1993 року, у Марокко проводилася політика приватизації певних галузей економіки, які раніше перебували в руках уряду. Королівство стало головним гравцем в економічних справах Африки і є п'ятою за величиною африканською економікою за рівнем ВВП. Всесвітній економічний форум у своєму Звіті про конкурентоспроможність Африки на 2014-2015 роки розмістив Марокко як першу найбільш конкурентоспроможну економіку в Північній Африці.

Населення Марокко згідно даних Міжнародного валютного фонду станом на 2019 рік становить 35 млн. осіб.

На сектор послуг припадає трохи більше половини ВВП, а промисловий сектор представлений видобувною, будівельною та виробничою галузями. Найбільш високими темпами зростають сектори туризму, телекомунікацій та текстильної промисловості. Агропромисловий комплекс забезпечує надходження близько 14% ВВП. При цьому у сектор сільського господарства залучено 40–45% марокканського населення. Основною перешкодою розвитку агропромислового комплексу Марокко є напівпосушливий клімат, який є фактором прямого впливу на кількість опадів та родючість сільськогосподарських угідь.

Економічна система країни не зважаючи на суспільно-політичний устрій характеризується значною відкритістю до зовнішнього світу. У арабському світі Марокко має другий за величиною рівень ненафтового ВВП, поступаючись лише Єгипту.

За період 2008-2016 рр., у порівнянні з іншими країнами, що розвиваються, середній рівень відкритості і прозорості економіки Марокко становить 62%. За аналогічний період, цей показник значно вище, ніж у Південної Африки (57%), Туреччини (42%) і Бразилії (19%). Однак він залишається нижчим, ніж у Малайзії (135%), Тунісу (87%) і Польщі (76%).

Аналіз динаміки розвитку марокканського експорту свідчить про більшу диверсифікацію марокканських експортних напрямів. Обсяги експортних потоків у ЄС знизились з 75,5% загального експорту Марокко в 2000 році до 64,8% у 2016 році. 21,1% і 23,3% марокканського експорту в 2016 році припадало  на основних торгівельних партнерів - Францію та Іспанію відповідно. З точки зору галузевих структур марокканського експорту, за останні роки спостерігається помітна зміна.

Таким чином, кількість експортованої продукції збільшилася в середньому на 1,5%. Крім того, середня вартість одного експортованого продукту зросла більш ніж удвічі - з 30 мільйонів дирхам у 2000 році до більш ніж 68 мільйонів у 2016 році.

З іншого боку, спостерігається зростання обсягів марокканського імпорту з 165 мільярдів дирхам в середньому за період 2000-2007 років до 354 мільярдів у 2008 - 2016 роках, що є дуже значним для національного споживання. Дійсно, рівень проникнення імпорту, який вимірює частку загального імпорту на внутрішньому ринку, збільшився з 35% за період 2000-2007 рр. до 40% в період між 2008 і 2016 роками.

Співпраця з Марокко є досить важливою для України. Так у 2018 році Королівство Марокко стало четвертим серед країн Африки імпортером українських товарів. Також Королівство Марокко за підсумками 2018 року є четвертим експортером в Україну.

У 2018 р. обіг товарів і послуг між країнами зріс на 56,2%. Зріс експорт:

- зернових – у 2,3 рази (до 263,4 млн. дол.);

- феросплавів і прокату – на 89,1% (13 млн. дол.);

- меблів – у 3,2 рази (2,5 млн. дол.);

- паперу й картону – на 65,4% (2 млн. дол.).

Дещо скоротився експорт вершкового масла (-1,7%, 28,9 млн. дол.), аміаку (-6,6%, 2,7 млн. дол.), олії (до 3,4 млн. дол.). Більш детально щодо економічного співробітництва України і Королівства Марокко можна ознайомитись за посиланням https://morocco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ma/trade

© 2018 ДонНУЕТ Україна. Всі права захищено