У США скасовано золотий стандарт

9 березня 1933 року у США було скасовано правило «золотого стандарту». Сполучені Штати Америки стали другою державою у світі після Великобританії, що затвердили вільно плаваючий курс національної валюти. Зважаючи на цікавість економічного курсу, кафедра економіки ДонНУЕТ вважає доцільним розповісти про причини і наслідки впровадження зазначеної монетарної політики для економіки США.

Золотий стандарт - це грошова система, яка безпосередньо пов'язує вартість валюти з цінністю золота. Країна, яка провадить монетарну політику відповідно до вимог золотого стандарту не може збільшити обсяг грошей в обігу без прямо пропорційного збільшення золотовалютних резервів. Зважаючи на те, що глобальна пропозиція золота зростає відносно повільними  темпами і обсягами, наявність золотого стандарту теоретично утримує перевитрати уряду та дозволяє здійснювати позитивний ефект на темпи і обсяги росту інфляції. Жодна країна в даний час не підтримує повною мірою свою національну валюту золотом, але багато країн в минулому, включаючи США дотримувалися правила «золотого стандарту».

Однією з основних причин скасування правила «золотого стандарту» у США стала Велика депресія 1929 – 1933 років. Зіткнувшись зі зростаючим рівнем безробіття і дедалі більшими обсягами дефляції на початку 1930-х років, уряд США визнав, що держава не може забезпечити необхідний рівень золотовалютних резервів, який би задовольняв потребу економіки та створював передумови для її стимулювання. Щоб утримати людей від зняття депозитів, США та інші уряди повинні були підтримувати високі процентні ставки, але це спричиняло завищення відсоткової ставки для пропозиції кредитного портфелю. Під впливом Великої депресії у 1933 році президент Франклін Рузвельт скоротив зв'язки долара з золотом, що дозволило уряду перекачувати гроші в економіку і знизити процентні ставки.

20 квітня оприлюдненим указом президента Рузвельта було юридично призупинено дію золотого стандарту. Зазначеним указом було накладено мораторій на експорт золота з країни і заборонено Казначейству та фінансовим установам конвертувати валюту та депозити у золоті монети та злитки. Зазначені заходи адміністративного характеру зупинили відтік золота з країни.

Друга фаза золотої політики адміністрації Рузвельта розпочалася у жовтні 1933 року з впровадженням плану купівлі золота. Ця фаза передбачала навмисну девальвацію долара. Уряд США реалізував зазначену концепцію, доручивши Фінансовій корпорації з реконструкції купувати золото за завищеними цінами. Ці покупки збільшили вартість золота в доларах, знизивши вартість долара в золоті та в іноземній валюті, оскільки вартість золота залишалася прив'язаною до старих цін.

Третій етап розпочався у січні 1934 року, разом з прийняттям Закону про золотий запас і поверненням до курсу економічної стабільності. Курс економічної стабільності закріпив надзвичайні заходи, прийняті в 1933 році і дозволив відновити фінансові зв'язки між Америкою та рештою світу.

На той час економічна політика адміністрації Рузвельта була суперечливою і не мала одностайної підтримки серед громадян США. Критики стверджували, що заходи економічної політики Рузвельта були «абсолютно аморальними» і спричиняли грубі порушення урочистих обіцянок, укладених в Акті Золотого стандарту 1900 року та багатьох міжнародних договорах. Критики стверджували, що така політика створює основу для інфляції пропозиції кредитів та валюти, що може призвести до спекулятивного буму, який в кінцевому підсумку закінчиться катастрофічною депресією. Окрім того, критики стверджували, що ця політика затримує економічне відновлення, лякаючи і плутаючи споживачів і бізнесменів.

Проте, більшість сучасних економістів погоджуються з думкою про те, що розрив прямого зв’язку між золотом і американським доларом став ключовим фактором, що забезпечив вихід США з Великої депресії.

 

© 2018 ДонНУЕТ Україна. Всі права захищено